Алкоголь вкрав у нашої сім’ї довгих 6 років

«Алкоголь вкрав у нашої сім’ї довгих 6 років. За час, коли чоловік пив, ми пройшли на землі всі кола пекла, жили в злиднях та постійному страху. Але ми змогли здолати зеленого змія. І вже 2 роки минуло з того часу, як у нашу сім’ю знову повернулося щастя, адже мій чоловік не п’є взагалі». 

Саме так починався лист-одкровення нашої вдячної читачки, яка захотіла залишитися анонімною, проте дуже наполягала, щоб ми опублікували її історію. Адже переконана, що десятки, а то й сотні тисяч жінок, проходять сьогодні через пекло, живучи з алкоголіком. І в безнадії не можуть знайти іншого виходу, окрім розлучення. Проте існує засіб, який допоможе здолати алкоголізм всього за кілька днів без жодних кодувань, примовлянь і магії.

Отож, публікуємо цей лист анонімно, з повагою до волевиявлення нашої клієнтки. З питань конфіденційності називатимемо її Іриною, а її чоловіка – Олегом. Будь-які збіги з реальними сім’ями випадкові. 

«Мене звати Ірина. 18 років тому я вийшла заміж за свого коханого чоловіка Олега, у нас була щаслива сім’я, нерідко ми навіть стикалися з заздрістю людей, адже жили, як то кажуть, душа в душу. Через 4 роки спільного сімейного життя ми стали батьками найкращої в світі донечки, а ще через 2 роки у нас народилися близнюки-синочки. Олег обожнював наших дітей, та був ладен зірочку для них з неба дістати. Я була в декреті, чоловік працював на станції технічного обслуговування автомобілів. Він досить непогано заробляв, а тому ми могли собі дозволити хороший ремонт, відпочинок кожного року, й на чорний день мали заначку. Для своїх дітей ми не жаліли абсолютно нічого: у них був хороший одяг, ґаджети, іграшки. 

Я була абсолютно щасливою жінкою, і думала, що моє щастя триватиме вічно. Але не так сталося, як гадалося. 

У мого чоловіка були «золоті руки»: він міг полагодити будь-який автомобіль, незважаючи на серйозність поломки. Окрім цього він пройшов спеціальні курси автомобільного електрика, а тому брався і за ремонт електроніки дорогих іномарок. Чоловік мріяв підзаробити грошей та відкрити власну станцію технічного обслуговування. Навіть почав скуповувати обладнання. 

У зв’язку з цим йому почали телефонувати друзі, родичі та знайомі, аби він полагодив авто. Звісно, чоловік їм не відмовляв, аргументуючи це тим, що напрацьовує собі майбутню клієнтську базу. От-тільки він якось соромився брати гроші за ремонт з друзів чи родичів, а тому нерідко вони розраховувалися з ним пляшкою коньяку, чи чогось міцнішого. 

Чоловік почав затримуватися в гаражі, де займався ремонтами. Коли повертався додому, від нього часто пахнуло спиртним. Мене почала тривожити така ситуація, і я відверто поговорила про це з Олегом. На що він відмахнувся рукою та сказав, що я накручую себе. Ну, випив він з друзями чарчину, що тут такого, це ж для його майбутнього бізнесу потрібно. 

Я трішки заспокоїлася, але згодом чоловік почав повертатися додому п’яним. Вранці він прокидався роздратованим, почав запізнюватися на роботу, адже я не могла його зранку добудитися. Тоді ще я не знала, що його вже звільнили за те, що приходив на роботу в нетверезому стані. І замість роботи він цілими днями просиджував в гаражі з дружками. Я плакала, просила його опам’ятатися та кинути пити, на що він накидався на мене з лайкою та нечуваною агресією, я боялася, щоб до побоїв не дійшло. На дітей він практично не реагував, та й вони, відверто кажучи, почали його боятися. Як-тільки він переступав поріг, зачинялися тихенько у своїх кімнатах.

Моє щасливе життя потроху руйнувалося на моїх очах. Чоловік пив усе більше, інколи навіть ночував у гаражі. Я ж нічого не могла з цим вдіяти. Тягнула на собі велике господарство. Адже ми живемо в селі, де роботи завжди багато. І вона ніколи не закінчується. В ті рідкісні хвилини, коли чоловік був тверезим, я намагалася достукатися до його здорового глузду. Але він лише кричав на мене, щоб я закрила рота, адже на його шиї з дітьми сиджу. Великою мірою він був правий. Я – сирота. І він та діти були єдиними рідними мені людьми на цьому світі. З його батьками ми ніколи не були в особливого теплих стосунках. Оскільки вони бажали єдиному синові перспективнішої дружини. 

Найгірше почалося десь через чотири роки співжиття мого чоловіка з алкоголем. Наша донька йшла у перший клас і їй потрібно було купити багато речей. Я дістала конверт, у який ми відкладали кошти, але він виявився порожнім. Коли запитала чоловіка, де гроші, він показав на пусті пляшки і зайшовся п’яним реготом. Я була у відчаї. Добре, що до початку навчального року ще залишався час і я влаштувалася на сезонну роботу до місцевого фермера. Дітей залишала у свекрів, хоча вони були не в захваті. Я змогла заробити кошти, щоб зібрати дитину до школи. Близнюків я записала у сільський садок, і туди ж влаштувалася поваром на роботу, адже надіятися на чоловіка тепер було марно. Дійшло до того, що він розпродав усе придбане обладнання та почав виносити з дому речі, аби мати за що випити з дружками. 

Одна з нянечок, з якою ми працювали, порекомендувала мені таблетки від алкоголізму, які начебто допомогли її синові. Я навіть не думала про те, щоб вмовити чоловіка пити ці таблетки, а тому підсипала йому їх у їжу. Він одразу відчув їх запах і смак, і ледь не розбив на мої голові ту тарілку з їжею. 

У відчаї я звернулася за допомогою до свекрів, які спочатку думали, що я наговорюю на їхнього сина, але коли до них прийшла продавщиця з сільського магазину та попросила, щоб вони віддали його алкогольний борг, зрозуміли, наскільки глобальною є проблема, і що вони можуть втратити єдиного сина. 

Свекри повезли мого чоловіка кодувати. 2 місяці він не пив, і це було ще гірше, ніж аби пив. Олег ходив постійно роздратований, агресивний, практично ні з ким не спілкувався, а потім зірвався. Повернувшись додому він вперше за всі роки підняв на мене руку. Цього я пробачити не змогла. Я зібрала дітей, наші речі та поїхала до сусіднього містечка, де мені, як сироті, після виходу з інтернату, було виділено квартиру. Ми з дітьми потроху зводилися на ноги. Оскільки відстань до містечка була невеликою, всього 20 хвилин їзди автобусом, мені не було потреби змінювати дітям школу й садок, а собі – роботу. Хоча пристосуватися до нових обставин було дуже важко. Довелося практично з нуля налагоджувати побут. Попри всі незгоди ми жили в спокої. І це було дуже важливо. 

Я була твердо налаштована розлучатися. Але до нас з дітьми чи не кожного дня почав приїжджати чоловік. Іноді на підпитку, інколи – зовсім п’яний. Він сидів під дверима і благав повернутися. Запевняв, що готовий лікуватися. Більш того, до нас завітали навіть свекри. Свекруха зі сльозами на очах просила мене не покидати їхнього сина. 

Я сказала, що ми з дітьми повернемося тільки в тому випадку, коли чоловік почне лікування. І він погодився. Записався до нарколога й психотерапевта. Пройшов курс терапії, йому капали капельниці від алкогольної залежності. І він, начебто, перестав пити. Ми з дітьми повернулися. Але пройшло три місяці, в наших синочків був день народження і чоловік напився. Відтоді він знову періодично запивав. У тверезому стані каявся і ми знову шукали ліки. Але жодні таблетки чи каплі не допомагали. Одного разу до нас прийшла свекруха, з якою ми на той час дуже здружилися, і сказала, що нещодавно зустрілася зі шкільною подругою і поділилася своїм горем. Подруга розповіла, що її чоловік теж колись був хронічним алкоголіком, але його врятував засіб Kaddonal. Хоча ми й були зневірені, але вирішили спробувати. 

Яким було наше здивування, коли на третій день прийому капсул чоловік, за звичкою, потягнувся в холодильник за пивом, зробив ковток і тут же побіг обійматися з унітазом. Йому тоді вперше стало зле від алкоголю. Він робив ще декілька спроб випити, але всі вони закінчувалися однаково. Від того часу пройшло вже два роки, за які чоловік жодного разу не брав до рота алкоголь, навіть під час свят та сімейних застіль. 

Kaddonal виготовлений з лікарських трав, зібраних на схилах Карпатських гір, які містять в собі компоненти, завдяки яким виробляється відраза до алкоголю та блокується тяга до нього, з організму виводяться токсини та ліквідовуються запальні процеси, виробляється ендорфін, тобто гормон щастя, стабілізується робота нервової системи, відновлюються пошкоджені внаслідок руйнівної дії алкоголю органи та тканини. 

Хочу наголосити, що дуже важливо пройти повний курс прийому капсул Kaddonal, оскільки засіб має накопичувальну дію. Бо навіть мій чоловік, пропивши капсули 1 місяць, говорив, що вже позбувся алкогольної залежності й хотів перестати приймати Kaddonal, але я наполягла на завершенні повного курсу прийому. 

Зараз ми знову абсолютно щасливі. Чоловік поновився на роботі, а два місяці тому він відкрив власну станцію технічного обслуговування автомобілів. І його головне правило роботи: «Оплата виключно грошима. Жодних коньяків, цукерок чи чогось іншого». 

Переконана, що моя розповідь може врятувати не одну сім’ю. Якщо ваше сімейне щастя також під загрозою руйнування через алкоголь, не зволікайте. Приймайте Kaddonal. На відміну від кодувань чи шарлатанських ритуалів, а також дорожезних ліків, Kaddonal єдиний дієвий засіб, який допоможе позбутися алкогольної залежності».